Люди, які

Микита Худяков

Микита Худяков — медіахудожник, лідер спільноти NFT-митців CryptoArt Ukraine. Член журі та спікер освітньої частини Хататону 3.0 NFT Edition 2022, його співорганізатором є House of Europe. 

Куратор соціального NFT-проєкту Collective Ukraine, а також фестивалів, присвячених VR-мистецтву. Творець віртуальних галерей у метавсесвіті. Медіамитець у мультидисциплінарному перформансі P.A.N.TER. Працює переважно з XR, AV та генеративним мистецтвом. 

Ми поговорили з Микитою про адаптацію української NFT-спільноти до війни, попит на цифрових митців з України та створення нових мистецьких NFT-діаспор закордоном.
З початком повномасштабної війни український ринок криптовалют та NFT опинився у складній ситуації, грошей у сфері поменшало. 

Проте це не зупинило цифрових художників — попри все, вони продовжують створювати нові NFT-проєкти, вибудовувати стосунки з колекціонерами, організовувати виставки, перформанси тощо. 

Серед медіамитців, які продовжували творити під час війни, і Микита Худяков. Він родом із Миколаєва, тривалий час мешкав та працював у Харкові. До війни планував провести фестиваль своєї спільноти CryptoArt у Києві та розвивати NFT-комьюніті. Але 24 лютого внесло в його життя корективи. 

«Три місяці від початку війни я не міг слухати музику. Це був серйозний показник мого критичного емоційного стану. І багато в чому саме завдяки спільноті NFT, де всі підтримують одне одного та є можливість ділитися своїми переживаннями, я продовжив рухатися вперед та не опустив руки.

Якщо до війни ми допомагали одне одному розвиватися професійно, то після 24 лютого NFT-комьюніті загалом і спільнота митців CryptoArt Ukraine зокрема стали місцем, де можна знайти підтримку у складній життєвій ситуації.

В якийсь момент ми навіть найняли психотерапевта, який безкоштовно допомагав художникам впоратися із складними психологічними станами в контексті війни».


З початком повномасштабної російської агресії художня спільнота та криптохудожники стали одним із рупорів України на міжнародній арені. Завдяки мистецтву більше людей у всьому світі щодня дізнаються правду про війну в нашій країні та злочини росіян проти цивільного населення. А також про те, що зробити, аби допомогти Україні. 

«Яскравий приклад зміни мистецького фокусу — виставка українських криптохудожників у Ганновері Oil-Blood-Liberty, організовану нами з CryptoArt, — зазначає Микита. — У межах виставки проходила панельна дискусія про те, як мінімізувати імпорт енергоресурсів із Росії до Німеччини».

Перші два тижня березня роботи українських криптомитців активно купували на глобальному крипторинку. Насамперед це було актом підтримки. Протягом року ця цікавість до українського медіамистецтва збереглася.
Діджитал-мистецтво: war edition 

«Свідком» та доказом стійкості та життєздатності українського NFT у 2022 році став Хататон 3.0 — антикризовий творчо-технічний марафон на підтримку культури. Захід організувала програма House of Europe спільно з Goethe-Institut в Україні та Digitizing.Space, а темою обрали саме NFT.

Микиту запросили долучитися до журі хакатону. Сам факт проведення такої події в розпал війни не став для нього несподіванкою. Адже такі заходи стимулюють українську NFT-спільноту бути на передовій часу, культури та технологій. 

«Світ не стоїть на одному місці, чекаючи, поки ми переможемо, так само, як і NFT-світ, — запевняє Микита. — Якщо ми, українці, не будемо розвиватися у цій та інших сферах, то в перспективі будемо пасти задніх, втративши дорогоцінний час. 

Тому дуже важливо, аби такі заходи були. Це допомагає створювати продукти, які матимуть актуальність у світі та будуть конкурентоспроможні глобально». 

Такі заходи, як хакатон, також важливі, бо прагнуть зібрати більше грошей на допомогу Україні. Вони допомагають країні знайти нові способи залучення коштів. І, звісно ж, це можливість для творчих людей знайти собі новий простір для розвитку. Тому Хататон 3.0 NFT Edition та хакатони взагалі стимулюють розвиток технологічного світу України. 

«Цьогорічна тема Хататону — NFT, яке є глобальною спільнотою, тому було відносно легко знайти спікерів з інших країн, — зазначає Микита. — Особисто я запросив деяких спікерів з CryptoArtUkraine. Також допомагав інформувати українську NFT-спільноту про те, що буде такий хакатон і вони зможуть брати в ньому участь». 

До фіналу цьогорічного хакатону пройшло 13 учасників з 216 команд. Серед них є і ті, хто особливо запам'ятався Микиті. Хоча він трохи розчарований, що декілька художніх проєктів, що припали йому до душі, не стали переможцями. Проте ці команди отримали гарний досвід та чимало корисних знайомств, щоб і далі розвивати свої проєкти. 

«Мені дуже сподобалося, як презентувала себе команда “Видра річкова” із проєктом Shobtobi, які запропонували закарбувати в 100 аудіовізуальних NFT українську лайку, — ділиться враженнями Микита. — Їхня ідея була оригінальна, у зрозумілому форматі, водночас дотепною та відгукнулася членам журі. Вони виграшно виділялися на фоні інших учасників тим, як вони презентують себе».
Програмна менеджерка House of Europe Ілона Демченко також вважає, що проєкт «Видри річкової» виявився дуже на часі, адже після 24 лютого українці стали частіше використовувати лайку. 

«На мою думку, команда обіграла тему з гарним смаком, не переходячи межу, — підкреслює Ілона. — Їхній продукт і виділився завдяки незвичній темі, і попрацював на полі додаткового підвищення обізнаності в українській мові, і отримав дуже емоційну реакцію від глядачів та від журі. 

У межах Хататону ми завжди заохочували нестандартні ідеї та підходи і не прагнули жодної цензури, тож і тут були раді підтримати щось незвичне».

Попри дух конкуренції, цього разу між учасниками хакатону було значно більше солідарності, ніж роком раніше. Під час заходу Микита надихнувся рецензуванням робіт команд-учасників. А ще — зміцнив комунікацію між спікерським складом та структурував власні знання.

І учасники, і ментори, і організатори хакатону брали участь в одному “соціальному супі”, знайомлячись один з одним. І ця комунікація — один із найголовніших результатів заходу

«Я, наприклад, познайомився з одним із спікерів, медіахудожником Йонасом Лундом, з яким ми пізніше зустрілися у його берлінській майстерні. Ми багато говорили про те, чим зараз є NFT, якими проєктами зараз займається він, і чим займаюсь я» — розповідає Микита.



NFT-діаспора та плани на майбутнє
 
Згуртованість, готовність та спільна мета допомогли українському NFT втриматися на плаву в буремний 2022-й.
 
Микита розповідає, що під час війни спільнота CryptoArt Ukraine стала місцем не лише професійного зростання митців, а й всебічної допомоги: надавала міні-гранти, активно публікувала різні можливості про арт-резиденції та виставки, в яких охочі могли б взяти участь.
 
У листопаді 2022-го Микита переїхав до Берліна. Він надихається локальною NFT-спільнотою, працює над аудіовізуальним перфомансом, в якому музика впливатиме на візуальні ефекти. У планах — трансформувати фрагменти цього перфомансу у відповідний формат, аби їх можна було придбати як NFT-продукт.
 
За кордоном Микита продовжує підтримувати українське NFT-ком'юніті, купує роботи наших митців. Нещодавно придбав роботи медіамитця Віталія Шуманського, який брав участь як лід-програміст у проєкті Hydro Gen. У цьому проєкті перетинаються поезія, статистика про забрудненість водойм, політичні питання та цифрове мистецтво.
 
«Як лідер CryptoArt Ukraine я продовжую активно презентувати український NFT закордоном, — ділиться Микита. — З останнього — участь CryptoArt Ukraine у міжнародних виставках — Art Basel у Маямі, Web Summit у Лісабоні, виставка українського NFT-мистецтва Oil-Blood-Liberty в Німеччині, про яку я вже згадував».
 
Нещодавно стало відомо, що проєкти кількох українських медіамитців будуть представлені на конференції NFT.NYC у Нью-Йорку, яка відбудеться 12-14 квітня. Їхні роботи транслюватимуться на величезних екранах на Таймс-сквер, одній з найбільш впізнаваних локацій міста.
 
Микита ділиться власних топом українських медіамитців, якими захоплюється та надихається — відомими не лише в Україні, а й у світовому криптосвіті. Серед них — Юра Мирон, який займається NFT ще з 2019 року, та художниця Ірина Башук, яка експерементує на стику сучасного танцю та цифрового мистецтва.
 
Зараз Микита намагається будувати культурні мости між українським та світовим NFT-ком'юніті, знайомиться з інституціями, готовими підтримати Україну. Планує організувати виставку українських медіамитців у Берліні та веде перемовини із кількома локальними галереями. Адже NFT не має кордонів — це своєрідна універсальна мова для митців з усього світу, ключ до цікавих подій, людей та можливостей.
 
На сьогодні у глобальній криптосфері до українських митців ставляться з повагою. Вони мають «зелене світло», аби через криптомистецтво ділитися власними історіями та розповідати про війну в Україні міжнародній спільноті. 
 
«Попри те, що у світі є дуже багато інших інформаційних приводів, ми маємо продовжувати за допомогою культурних проєктів доносити важливу інформацію про події в Україні» запевняє Микита. 
 

Я гадаю, глобальній NFT-спільноті буде важко тривалий час фокусуватися на тому, що відбувається в нашій крайні. Тому нам треба тримати марку оригінальності та креативності. Я впевнений, що Україна є і буде важливим гравцем на міжнародній культурній сцені та у глобальній спільноті NFT-митців. І переконаний, що спільними зусиллями ми переможемо в цій війні

Валерія Меренкова, фотографії — з особистого архіву
Повернутися на головну